Низькорівнева персистуюча гіперпролактинемія, навіть при збереженому менструальному циклі, може бути причиною субфертильності та негативно впливати на якість ооцитів та рецептивність ендометрію різними шляхами:
Овуляторна дисфункція: Хоча цикл може бути регулярним, низькорівнева гіперпролактинемія може спричиняти субклінічні порушення овуляції, впливаючи на якість фолікулогенезу та дозрівання ооцитів. Пролактин може порушувати фінальне дозрівання ооцитів, що призводить до отримання ооцитів нижчої якості, нездатних до успішного запліднення та/або розвитку ембріона.
Недостатність лютеїнової фази (НЛФ): Підвищений пролактин може впливати на функцію жовтого тіла, знижуючи вироблення прогестерону. Це може призвести до НЛФ, що є відомою причиною ранніх викиднів (як у випадку біохімічних вагітностей пацієнтки) та проблем з імплантацією ембріона, навіть якщо якість ооцита була задовільною.
Порушення рецептивності ендометрію: Гіперпролактинемія може впливати на ендометрій, роблячи його менш сприятливим для імплантації ембріона. Це може пояснювати невдалу спробу ЕКЗ.
Стрес та психоемоційний стан: Хронічний стрес, пов'язаний з безпліддям, може призводити до підвищення пролактину. Своєю чергою, підвищений пролактин може посилювати тривожність та впливати на настрій, створюючи замкнене коло. Хоча пацієнтка не має виражених психоемоційних скарг, субклінічний вплив на нервову систему може опосередковано впливати на репродуктивну функцію.
Вплив на гранульозні клітини: Пролактин може безпосередньо впливати на гранульозні клітини яєчника, що відповідають за ріст фолікулів та дозрівання ооцитів. Його підвищені рівні можуть порушувати стероїдогенез у фолікулі, що негативно позначається на якості ооцита.