Згідно з критеріями Робочої групи з визначення етапів репродуктивного старіння у жінок STRAW+10 (Stages of Reproductive Aging Workshop), виділяють 4 періоди клімактерію: період менопаузального переходу, менопауза, перименопауза і постменопауза. Період менопаузального переходу характеризується варіабельністю менструальних циклів, починається у віці 40–45 років і закінчується з настанням менопаузи. На тлі порушень менструального циклу можуть з’являтися вазомоторні симптоми (ВС) та психоемоційні симптоми дефіциту естрогенів, спостерігаються варіабельні рівні фолікулостимулювального гормону (ФСГ), естрадіолу (Е2), зниження рівнів прогестерону, інгібіну В і антимюллерового гормону (АМГ) (1).
Психоемоційні симптоми, нерегулярні менструації, приливи, знижують самооцінку та працездатність, суттєво впливають на якість життя жіноцтва (2,3,4,5). Кожна жінка переживає менопаузу унікально, так близько 80% опитаних, повідомляють про труднощі в цей період, а 25% оцінюють ці труднощі як серйозні. Жінки, які переживають менопаузальний перехід, можуть відчувати окрім вазомоторних симптомів (припливи та нічна пітливість), розлади сну та пам’яті, фізичні симптоми (підвищену втому та біль у кістках і суглобах), а також відмічати порушення в сексуальній сфері та дизуричні розлади задовго до постменопаузального періоду.
Період менопаузального переходу є критичним щодо формування метаболічних порушень та ризиків серцево судинних захворювань, особливо в умовах хронічного стресу військового стану. Менопауза запускає цілий каскад патологічних змін в організмі жінки, включаючи розвиток артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, ожиріння за абдомінальним типом, виникнення інсулінорезистентності, збільшення симпатоадреналового тонусу, порушення ендотеліальної функції, запальні судинні реакції.
Після початку перименопаузи та менопаузи спостерігається спотворення реакції на стрес, коли рівень кортизолу зростає та залишається високим, а не повертається до норми, оскільки бракує гормональних буферів, таких як естроген і прогестерон. Високий рівень кортизолу також опосередковано впливає на збільшення ваги та порушення сну. Перименопауза є періодом підвищеної вразливості до проблем психічного здоров’я, особливо до депресивних розладів (6,7). Слід зазначити, що жінки в перименопаузі, як правило, повідомляють про інші симптоми депресії порівняно з жінками в пременопаузі, такі як підвищена гнівливість і дратівливість, порушення сну, втома, а також ряд неспецифічних соматичних скарг(8). Цікаво, що за результатами дослідження, в якому взяли участь понад 10 000 жінок у період менопаузи, виявив двонаправлений зв’язок між депресивними та вазомоторними симптомами (9), причому жінки, які відчувають помірні та важкі депресивні симптоми, майже вдвічі частіше повідомляють про вазомоторні симптоми, ніж ті, у кого симптоми депресії відсутні або помірні (10). Необхідно також відмітити, що деякі симптоми є взаємопов’язаними та формують хибне коло, коли наприклад, сухість піхви та слизових сприяють зниженню статевого потягу та підтримують дизурію, а часті нічні припливи можуть бути фактором, що викликає безсоння. На жаль, ці симптоми, як і інші, не очевидні ознаки менопаузального переходу, досить часто залишаються поза увагою лікарів.
Згідно УНІФІКОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ), ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ «МЕНОПАУЗАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ТА ІНШІ РОЗЛАДИ В ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ» для діагностики менопаузальних розладів для усіх жінок, старше 40 років, які прийшли на прийом, рекомендується задати 6 запитань для виявлення менопаузального синдрому (табл. 1).
Проте у більшості випадків, за браком часу, в умовах рутинного прийому гінеколога опитування пацієнтки обмежується менструальним анамнезом та оцінкою важкості вазомоторних симптомів.
Також поза увагою лікаря лишаються найперші симптоми, такі як астенізація, перепади настрою, дратівливість, зміна лібідо та сексуального бажання.
Запропонована нами анкета допоможе вивчити та деталізувати розповсюдженість нервово-психічних симптомів естрогенодефіциту у жінок в умовах хронічного стресу війни, а також дозволить виявити ранні симптоми генітоуринарного синдрому у жінок в перименопаузі, що залишаються поза увагою лікарів.
Таблиця 1. Опитування щодо виявлення менопаузального синдрому:
Запитання 1 - (щодо розуміння зміни характеру менструацій з віком, наявність менструацій / їх відсутність): Коли у Вас останній раз була менструація (регулярність, періодичність, зміна тривалості і обсягу)?
Запитання 2 - (щодо оцінки змін емоційного та фізичного стану пацієнтки): Чи бувають у Вас припливи жару або нічна пітливість (кількість, тривалість)?
Запитання 3 - Чи страждаєте Ви від депресії, перепадів настрою або безсоння?
Запитання 4 - Чи є у Вас неприємні відчуття в ділянці серця або за грудиною, чи пов'язані ці відчуття з фізичним навантаженням; чи є епізоди підвищеного АТ (посилене серцебиття, порушення серцевого ритму)?
Запитання 5 - Чи є у Вас відчуття сухості та печіння слизової оболонки піхви, проблеми із сечовиділенням (збільшення частоти сечовиділення, нетримання сечі), проблеми зі статевим життям (зміна сексуального бажання, сексуальної активності)?
Запитання 6 - Чи бувають у Вас неприємні відчуття в суглобах та м'язах (біль у суглобах, скарги, подібні до ревматизму)?